Сьогодні виповнюється четверта річниця з дня повномасштабного вторгнення країни агресора в Україну. Чотири роки щоденної боротьби, жертв та непохитної віри у нашу Перемогу.

Кожного дня кращі сини та доньки України доводять всьому світу: боротьба за правду та волю – жертовна, однак, справедлива. Бо стоїмо за своє і на своїй землі.

Лави ЗСУ за час війни поповнили сотні свідомих мешканців громади, серед них і медики. Вони «24Х7», на передових позиціях фронту, під гулом гранат та свистом ракет – рятують, оперують та допомагають пораненим побратимам. Свій вибір пояснюють просто – доля України та її демократичний вектор – важливіші за все.

Міцним щитом для ЗСУ стали свідомі громади в тилу, які акумулюють ресурс, донатять, волонтерять та ревно бережуть пам’ять про полеглих Героїв.

Сьогодні, о 9:00, на території лікарняного містечка лунала не просто Хвилини Мовчання – медичні працівники та адміністрація лікарні вийшли на вулицю, щоб в такий спосіб підхопити загальноукраїнську ініціативу єдності та пам’яті – згадати усіх, хто впродовж чотирьох років війни поклав своє життя за нашу волю.

Біля скульптури Матері Божої медичні працівники помолились за душі полеглих українців, як військових так і цивільних. Спільну молитву очолив лікарняний капелан отець Остап.

Пам’ять – наша головна зброя та наш захист! Допоки пам’ятаємо кожного та кожну – тримаємось у вірі та допомагаємо наближати день Перемоги!

Слава Україні! Слава ЗСУ!