В Дрогобицькій лікарні хворі з урологічними недугами здавна вважалися хірургічними хворими, тому лікувалися винятково в хірургічному відділі “шпиталю повшехного”. Іх лікували ординатори-хірурги, користуючись консультаціями спеціаліста-уролога. Зі спогадів М.Романяка, таким урологом у 30-х роках був Натан Теппер.

У червні 1941 року був мобілізований до Червоної армії (подальша його доля невідома).

Під час німецької окупації лікуванням урологічних хворих у Дрогобичі займався інший лікар-єврей, прізвище якого старші дрогобичани називають по-різному.

В місті Дрогобичі (серпень-жовтень 1944 року) було розгорнуто роботу з розширення у медицині ланки вузьких спеціалістів, а за цим – щодо утворення цілих медичних служб відповідних профілів. Серед прибулих восени того року зі Сходу до лікарні випускниць вищих медичних закладів була й молода лікарка Поліна Перецман (після заміжжя – Гольденберг), яка погодилася працювати урологом. Пройшовши відповідні курси в Харкові, вона стала урологом обласної лікарні, але складних урологічних операцій не виконувала.  У 1948 році її перевели на посаду уролога Дрогобицької поліклініки.

У 1951 році в Дрогобицькій обласній лікарні перебував на курсах з хірургії  випускник Львівського медінституту Микола Цісельський. Тут запримітили в нього риси перспективного хірурга і залишили працювати ординатором хірургічного відділення обласної лікарні. Згодом, у 1953 році, він пройшов курси з урології в Харкові і зайняв посаду уролога лікарні.

У 1954-59 рр.М.Цісельський займав посаду нештатного головного уролога Дрогобицького  облздороввідділу. Звісно, при таких повноваженнях йому доводилося в адміністративному порядку опікуватися урологією в усій області.

Восени 1962 року в нововідкритій міській лікарні було створене відділення вузьких спеціалістів хірургічного профілю на 80, у тім числі 30 урологічних ліжок. У 1965 році відділення розділили натроє. Новостворене урологічне відтепер мало 40 ліжок. Цим, як і попереднім відділенням успішно керував М.Цісельський. Якщо після Н.Теппера першу в Дрогобицькій лікарні планову урологічну операцію (цистостомію) провів у 1947 році

М.Романяк, то вже в 1960 році М.Цісельський виконав цілу серію операцій на нирках, сечоводах і сечовому міхурі (з причини сечокамʼяної хвороби і злоякісних пухлин). У 1965 році цей уролог започаткував оперативні втручання на післоуретральному сегменті нирки і резекцію нижнього полюса нирки.

Він провів у Дрогобицькій лікарні близько 80 оригінальних операцій, застосувавши свою методику зупинки кровотечі при одномоментному видаленні передміхурової залози (простати).

Пізніше ця методика отримала широке визнання урологів, які оперують.

У 1966 році М.Цісельського запросили на посаду завідувача нововідкритого нефрологічного відділення лікарні Nº5 м.Львова та на посаду нештатного головного уролога Львівського міськздороввідділу. У звʼязку з цим сімʼя Цісельських переїхала до Львова.

Після Цісельського урологічним відділенням лікарні керували його учні Ярослав Котурбаш (1966-76 рр.) ,Микола Артищук (1976-79 рр.) і Ярослав Климко(1979-90 рр.). Усі вони – “вихованці” відділення, де до керівництва працювали рядовими ординаторами. Крім них, тут трудилися урологи Олександр Ромашка і Ю.Краснова.

У звʼязку з виробничою необхідністю інколи (за принципом ротації) працювали ординаторами відділення урологи Микола Коссак (від 1976 р.) та Оксана Костецька (від 1980 р.).

Значно зріс професійно уролог М.Артищук, який у 1979 році виїхав із сімʼєю до Львова.

У 1990 році з незрозумілих причин урологічне відділення Дрогобицької центральної районної лікарні переведено в Трускавецьку міську лікарню.

У Дрогобицькій міській лікарні замість урологічного відділення було відкрито урологічний кабінет для ургентного обслуговування хворих, у якому працює кандидат медичних наук, уролог Ігор Вишневський.